Дніпрорудненська бібліотека сімейного читання. Офіційний сайт

Діти від 0 до 2 років

Як слід читати книги дітям: Від 0 до року

Живе спілкування з книгою, яку малюк «читає» з мамою — вагомий крок до розвитку його образного мислення та інтелекту. Хороша книга щедро заповнює потребу дитини в новій інформації і дарує їй нові враження, які залишаться з ним на все життя. За допомогою друкованого слова батьки можуть знайти найкоротший шлях для малюка до розуміння, що таке доброта, щедрість, шляхетність, справжня дружба.

Від 0 до 5-6 місяців

Знайомство з книгою можливо вже в самому ніжному віці (від 0 до 5-6 місяців), і починати його краще з дитячих віршів і пісень: немовлята дуже добре відчувають віршований і музичний ритм. Ще не розуміючи змісту слів, вони вже здатні адекватно реагувати на їх ритм і інтонацію маминого голосу: якщо мамині слова звучать грайливо і весело, крихітка посміхається; якщо мама каже серйозним голосом, вона теж стає серйозною. Так у малюка формуються життєво важливі емоції.

Від 6 місяців до року

З 5-6 місяців дитина починає активно користуватися руками — їй подобається чіпати різні предмети, трясти їх, пробувати на смак. Настає час знайомства малюка з книжками-іграшками, що допомагають розвивати у нього тактильну пам’ять і дрібну моторику, що в свою чергу стимулює розвиток мови. Дитина може обмацувати таку книжку, вивчаючи за допомогою пальчиків матеріал, з якого вона зроблена, пробувати її на смак і розглядати картинки. Так у малюка з’являється перший досвід спілкування з книгою.Ілюстрації в таких книжках повинні бути великі, яскраві, краще з різною текстурою і по можливості «розповідаючими». Наприклад, корова при дотику до неї починає мукати, а собачка — гавкати. І мама повинна допомогти малюкові навчитися правильно з ними «спілкуватися»: візьміть малюка на руки, разом перегортайте книгу, розглядайте її, разом натискайте на пристосування, що видають звуки і радійте. Діти до року здатні концентрувати увагу на книжці всього лише протягом декількох секунд, тому для дитини цього віку можна купити кілька яскравих книг. Вони повинні знаходитися в зоні досяжності малюка, тоді він із задоволенням буде тягнутися від однієї до іншої. Якщо ви помітите, що інтерес дитини до книг охолов, приберіть їх і запропонуйте нові. Через якийсь час крихітка із задоволенням буде знову розглядати «старі» книги.

Книжки-іграшки можуть бути з текстом і без нього. Текст, у свою чергу, повинен бути невеликим і ритмічним — наприклад, у вигляді невеликих співучих чотиривіршів. Читати їх треба співучо і з добре вираженою інтонацією.

Зараз на книжковому ринку багато таких книжок. Вибираючи їх, крім усього іншого, потрібно звертати увагу, чи дотримуються пред’явлені до таких видань гігієнічні вимоги. В першу чергу подивіться на матеріал, з якого вони виготовлені, — він повинен бути безпечним для дитини, міцним і, бажано, таким що миється.

Як слід читати книги дітям: Від 1 до 2 років

У віці від року до 2-х років в лексиконі дитини з’являються все нові і нові слова. Малюкові доводиться їх систематизувати, зіставляючи з конкретними об’єктами і запам’ятовуючи по-своєму. Щоб у свідомості дитини утворився міцний зв’язок між предметом і його «ім’ям», потрібно багаторазове повторення цього ланцюжка: «предмет — його назва». І тут знову на допомогу приходить розумна, добра книжка.

У цьому віці багато дітей особливо люблять книжки про тварин. Вивчаючи їх, дитина може закохатися, наприклад, в кішку і якийсь час зовсім не буде помічати зображених у книжці інших тварин. Вона буде знову і знову з радістю перегортати сторінки своїх книг, вишукуючи в них саме кішок. Таку «любов» можна використовувати для розширення кругозору дитини — наприклад, розповісти, де живе кішечка, чим вона харчується, які в неї звички. Так у дитини формується перший усвідомлений інтерес до книги як до джерела позитивних емоцій і нових знань.

Однорічній дитині вже пора освоювати і коротенькі простенькі казки з нескінченними повторами — «Колобок» («Я від бабусі пішов…»), «Ріпка» («Тягнемо — потягнемо») та інші. Повтори допомагають дитині краще уявити картину того, що відбувається і засвоїти значення почутого.

У віці до 2-х років продовжують відігравати велику роль ілюстрації — зорові образи і слова поступово стають для малюка одним цілим, а це вже основа розвитку наочно-образного мислення. Малюнки з перших книжок допомагають формувати у дитини точне уявлення про світ, в який він прийшов. Ось чому книжки для цього віку повинні бути добре ілюстровані. А дорослим необхідно допомогти дитині з’єднати картинку і текст разом. При покупці самої книги або збірника казок та віршів зверніть увагу на їх художнє оформлення. Книги для малят повинні містити мінімум тексту і максимум ілюстрацій. Найголовніша вимога до малюнків в книгах для маленьких дітей — щоб картинка була великою, барвистою, мальовничою, а головне — зрозумілою малюкові. Якщо малюк не зрозуміє, що зображено на ілюстраціях, він втратить інтерес до цієї книги.

Наприклад, коли мама чи тато прочитають текст, вони розглядають ілюстрації до тексту і задають дитині приблизно такі питання: «Хто тут намальований? Ти пам’ятаєш, ми про нього зараз читали?». Можна купити ляльковий театр, тоді можна буде читати текст і одночасно показувати персонажів казки. З цією ж метою слід в першу бібліотечку малюка додати книжки з об’ємними картинками. Поки вушка малюка слухають казку, його рухливі пальчики відкривають і закривають двері хатинки, котять по доріжці колобка, гладять пухнасту спинку лисички. Потрібно тільки стежити за тим, щоб дії малюка відповідали в цей момент тексту, який ви читаєте — тоді малюк краще засвоїть зміст і не втратить інтерес до самого процесу читання. Слідкуйте також за виразом його очей і мімікою. Емоції дитини розкажуть вам про те: що його здивувало, порадувало, злякало. Спостережлива мама після таких занять зможе зробити деякі висновки про характер підростаючої людини (наскільки вона чутлива, боязка, сприйнятлива і т. д.).

Коли ви сідаєте c дитиною читати книжку, не забудьте спочатку створити відповідну цьому заняттю атмосферу — ніщо не повинно відволікати увагу малюка від читання. Для посилення емоційного сприйняття тексту іноді можна поставити неголосну класичну музику — підберіть її заздалегідь, щоб вона підійшла за інтонацією до читаемому твору.

Дитина у віці від року до двох років може розглядати книгу 10-20 хвилин, але не змушуйте її це робити насильно, інакше викличете відразу до книг.

 Історії для наймолодших (для дітей приблизно від 1,5-2 до 3-4 років)

«Колобок», «Курочка-Ряба», «Ріпка», «Теремок» – всі ці казки можна розповідати малюкові починаючи вже з півтора-двох років, показуючи йому картинки і розглядаючи їх разом з ним. До них можна додати вірші Агнії Барто для малюків («Наша Таня гірко плаче …», «Йде бичок, хитається …» та інші), і «Курча і каченя» Володимира Сутеева і «Курча» Корнія Чуковського.

Вони розказані простими реченнями, в них багато повторів і рим, і для їхнього розуміння досить відносно невеликого запасу слів. Багато хто з них являють собою як би перехідні форми від потешок (типу «Сорока-ворона кашку варила …») до казок. Це дуже короткі історії, які описують якусь одну подію (Таня упустила в річку м’ячик тощо, Курочка Ряба-знесла золоте яєчко), або збудовані як ланцюжок однотипних епізодів (спочатку ріпку тягне один дід, потім дід разом з бабою і так далі).

Якщо маляті подобається слухати казки і вірші першого розділу, спробуйте поступово додати кілька книжок і з другого розділу (тільки обов’язково з картинками). Як правило, маленькі діти з задоволенням слухають ці казки і вірші по багато разів. Коли малюк буде вже досить добре знати ту чи іншу казку, запропонуйте йому розповісти її самому, користуючись картинками і спираючись на вашу допомогу.

Зовсім маленьким дітям (у півтора-два і навіть у три роки) ці казки найкраще не читати, а розповідати, показуючи їм картинки і розглядаючи їх разом. Малюкові завжди легше сприймати текст з опорою на картинки, тому, розповідаючи або читаючи йому перші казки і вірші, обов’язково показуйте йому всіх персонажів на картинках і розглядайте картинки разом з ним.

Примітка: якщо ви зможете знайти діафільми та діапроектор з цими казками, обов’язково покажіть їх малюкові – діафільми набагато краще сприймаються, ніж мультфільми, від них менше втомлюються очі, і вони допомагають розуміти текст (а не замінюють його дією, як це відбувається в мультфільмах) .

Малюкові дуже важливо, щоб історія добре закінчувалася. Хороший кінець дарує їй відчуття надійності світу, тоді як поганий (в тому числі і реалістичний) кінець сприяє виникненню різноманітних страхів. З гарним кінцем варто спочатку розповідати «Колобок» – наприклад, придумавши, як Колобок в останній момент зумів перехитрити Лисицю і втекти від неї. Тому й «Теремок» краще розповідати в тому варіанті, коли після того, як теремок розвалився, звірі побудували новий, ще краще колишнього.

Якщо ви багато розмовляєте і граєте з малюком і рано почали розповідати і читати йому казки, то вже в два з половиною чи три роки можна переходити до книжок наступного розділу. Однак діти, з якими мало розмовляють і яким мало розповідають і читають казки, можуть «дорости» до книжок наступного розділу лише до п’яти-шести років, а то й пізніше, особливо якщо вони багато дивляться телевізор і не звикли сприймати розповідь на слух.